Загрузка...

Л. Френк Баум
Мудрець Країни Оз

Правдива розповідь про дивовижні пригоди маленьких дівчаток Дороті й Трот та Мудреця Країни Оз разом з Лякливим Левом, Голодним Тигром та капітаном Біллом, які шукали і знайшли чарівні подарунки на день народження Озмі, добрій феї Країни Оз.


Присвячена усім хорошим дітям

Л. Френком Баумом

державнім літописцем Країни Оз.

Розділ перший
Гора Жвак

На далекому сході Країни Оз, в Краю Жувачів стоїть височенна стрімка гора, що зветься Горою Жвак. З одного боку підніжжя цієї гори впирається в Смертоносну Піщану Пустелю, яка відділяє казкову Країну Оз від усього світу, а з другого боку гора прилягає до чарівного плодоносного Краю Жувачів.

Самі жувачі лише здалеку можуть помилуватися горою Жвак і майже нічого про неї не знають, бо приблизно на першій своїй третині гірські схили стають надто крутими, щоб по них лазити. І жувачі не мають жодної уяви, чи живуть якісь люди на вершині цього височенного, схожого на башту, піка, що, здається, сягає мало не до хмар.

А люди й справді там живуть.

Вершина Гори Жвак має форму широкого й глибокого блюдця. У цьому блюдці є поля, де зростає хліб та різна городина, і пасуться череди худоби, і течуть струмки, і на деревах стигнуть найрізноманітніші плоди. А поміж такої пишної краси тут і там розкидані гарненькі будинки, і в кожному будинку мешкає сім’я мрійників, як називають себе тамтешні люди.

Мрійники дуже рідко сходять з гори. І це лиш через те, чому й жувачі ніколи не ходять на гору: дуже круті її схили.

В одному з будинків тут проживає мудрий старий мрійник на ім’я Біні Ару. Всі його знали як доброго чарівника. Але принцеса Озма, якій підлягав кожен у Країні Оз, видала наказ, що забороняв будь-кому чарувати в її володіннях, за винятком доброї Клінди та Мудреця Країни Оз. Отже, коли Клінда оголосила мрійникам цей загальнодержавний наказ, пославши до них двох сильнокрилих орлів, старий Біні Ару негайно облишив своє чарівницьке мистецтво. Він знищив усі чародійні порошки та чарівницькі знаряддя і після цього сумлінно слухався закону. Він ніколи не бачив Озму, але знав, що вона його правителька і що він мусить коритися їй.

Тільки одне глибоко засмучувало старого мрійника. Він винайшов новий і зовсім секретний спосіб перевтілення, якого ще не знав ніхто з чарівників. Такого не знала ні добра Клінда, ні маленький Мудрець Країни Оз, ні доктор Піпт, ні старий Момбі, ні будь-хто інший, хто кохався в чарівному мистецтві. Одне слово, це був особистий секрет Біні Ару. Він давав змогу просто-простісінько обернути кого завгодно на тварину, птаха, рибу чи ще на щось інше, а потім розвіяти чари. І для цього треба було тільки знати, як вимовити чарівне слово: пирзкхгл.

Біні Ару багато разів користувався своїм секретом, але не для того, щоб робити іншим зле й погане.

Коли він подорожував далеко від свого дому і був голодний, він промовляв:

— Я хочу стати коровою — пирзкхгл!

І тієї ж миті він обертався на корову й починав пастися досхочу.

В Країні Оз уміють говорити всі тварини й птахи. Тому, коли корова наїдалась, вона казала:

— Я хочу знову обернутися на Біні Ару — пирзкхгл!

Чарівне слово, правильно вимовлене, негайно повертало старому мрійникові людську подобу.

Я б нізащо не зважився написати це дивовижне слово так чітко і ясно, коли б не був певен, що мої любі читачі не зможуть його вимовити так, як треба, а, значить, і не зможуть перевтілити себе та інших на казна-що. Та оскільки ніхто в усьому світі, за винятком самого Біні Ару, ніколи (аж до початку історії, про яку тут оповідається) не вмів вимовляти «пирзкхгл» як слід, то я гадаю, що безпечно дати його й вам. Проте не завадило б, щоб ви, читаючи цю книгу вголос, були обережними і випадково не вимовили «пирзкхгл» так, як його слід вимовляти. Бо може статись, що ви чогось не додумаєте, і потім не обберетеся клопоту.

Біні Ару, відкривши секрет миттєвого перевтілення, який не вимагав ні інструментів, ні порошків, ні будь-яких трав чи знахарського зілля і завжди діяв безвідмовно, не хотів, щоб це чудове відкриття пропало назавжди і не принесло людям ніякої користі. Старий мрійник вирішив більше до нього не вдаватись, оскільки Озма заборонила йому чарувати. Але він знав, що Озма — всього лише дівчина: колись їй обов’язково закортить змінити свою волю й дозволити підданим користуватися чарами. Ось тоді він, Біні Ару, знову зможе перевтілювати себе й усіх до цього охочих, якщо, звичайно, не забуде на той час, як правильно вимовляти «пирзкхгл».

І, добре все обмізкувавши, Біні Ару вирішив записати свій секрет у такому потаємному місці, де сам він міг би його прочитати навіть через багато років, але де на нього не набрів би ніхто інший.

Це була дуже розумна думка. Тільки де ж знайти таке місце? Біні Ару блукав по всьому блюдці на вершині Гори Жвак, але нічого підхожого так і не знайшов. І зрештою Біні Ару дійшов висновку, що краще за все написати своє чарівне слово десь у власному домі.

Біні Ару мав дружину на ім’я Мопсі Ару, яка славилась тим, що вміла пекти смачні пироги з ягідьми, а ще в нього був син на ім’я Кікі Ару, який взагалі не славився нічим, його знали тільки як злого й вередливого хлопчика, що завжди нарікав на свою долю і вважав себе нещасним, бо йому кортіло спуститися з гори й побувати у великому світі, а тато не дозволяв цього робити. Ніхто не звертав на Кікі Ару жодної уваги, бо й він ніскілечки ні з ким не рахувався.

Кожного року на Горі Жвак мрійники влаштовували святковий фестиваль, у якому брало участь усе населення. Фестиваль відбувався в центрі блюдцеподібної країни і присвячувався тільки веселощам та розвагам. Молодь танцювала й співала пісень; жінки подавали на столи вишукані страви, а чоловіки грали на музичних інструментах і розповідали чарівні казки.

Кікі Ару завжди ходив на такі свята з своїми батьками, але щоразу похмуро сідав десь поза колом, не танцював, не співав і навіть не розмовляв з іншими хлопчиками та дівчатками. Отже, навіть у дні фестивалів Кікі Ару не почував себе щасливішим. Тому цього разу він заявив Біні Ару та Мопсі Ару, що нікуди не піде. «Краще залишатися вдома і бути нещасним на самоті», сказав він, і батьки з радістю задовольнили його бажання.

Та, залишившись удома сам, Кікі надумав заглянути в батькову особисту кімнату, хоч йому туди заборонялось ходити. Хлопчик хотів подивитись, чи не знайдеться там якихось речей, що ними користувався Біні Ару, коли ще займався чарівництвом.

Щойно переступивши через поріг, Кікі раптом зачепився носком черевика за одну з дощок у підлозі. Він понишпорив по кімнаті, але не знайшов навіть слідів батькових чарівницьких інструментів. Усе було знищено.

Вкрай незадоволений, Кікі Ару зібрався вже вийти з кімнати, коли раптом знову спіткнувся об ту саму дошку в підлозі. Це примусило його замислитись. Оглянувши дошку уважніше. Кікі помітив, що вона була зірвана, а потім знову прибита, і тому трохи випиналась над іншими мостинами.

Для чого ж батькові треба було зривати дошку? Невже він заховав під нею свої чарівничі інструменти?

Кікі взяв долото і підважив дошку, але не знайшов там нічого. Він уже хотів покласти дошку на місце, коли вона раптом вислизнула у нього з рук і перевернулась. Кікі побачив, що на зворотному боці дошки щось написано. У кімнаті було темнувато, тому він підійшов з дошкою до вікна й уважно почав її розглядати. Незабаром хлопчик збагнув, що то було найдокладніше пояснення до чарівного слова «пирзкхгл». Вимовивши правильно це слово, можна в єдину мить обернути будь-кого на що завгодно. А варто його лиш повторити, і все стане знову, як було раніше.

Спершу Кікі Ару не зовсім зрозумів, який чудовий секрет за цим криється. Але він подумав, що це йому якось може знадобитися. Тому хлопчик узяв клаптик паперу й точно скопіював собі вказівку, як треба вимовляти «пирзкхгл». Потім він згорнув папірець, поклав його в кишеню, а дошку знову прибив до підлоги так, що ніхто не міг би й запідозрити, що її чіпали.

Після цього Кікі Ару вискочив у сад і, сівши під деревом, почав уважно вивчати записане.

Йому завжди кортіло вирватися з Гори Жвак і побачити великий світ — особливо Країну Оз. І ось тепер у нього майнула думка, що коли б він міг обернутись на птаха, він літав би куди завгодно і повертався б додому в будь-який час. Але для цього перш за все треба вивчити напам’ять вимову чарівного слова, бо птах не здатний носити при собі папірець і не зможе знову обернутись на Кікі, якщо забуде записане.